Заміж за іноземця: 4 історії кохання

Відео: Заміж за іноземця. Шлюб з італійцем. Моя історія

Вважається, що вийти заміж за іноземця - це те саме що гра в рулетку. Або зірвеш куш, або залишишся біля розбитого корита. Однак ми знаємо дівчат, які спростували цей безглуздий міф. Їх шлюби виявилися на рідкість гармонійними. Ми хочемо довести, що шлюб з чоловіком з іншої країни може бути на рідкість щасливим. Жіночий сайт WomanChoice.net попросив чотирьох дівчат розповісти свої історії.

Історія перша: заміж за американця

Поліна, 31 рік

З моїм чоловіком Ероном нас зв`язала любов до німецької культури. Ми познайомилися в пабі маленького баварського містечка, і темою для розмови стали тонкощі німецької граматики. Цікаво, що наш діалог відбувався на німецькому, - він не знав російської, а я, на свій сором, погано говорила по-англійськи. Ми стали зустрічатися, і, чим більше пізнавали один одного, тим більше нас обох вражав той факт, як на відстані багатьох тисяч кілометрів могли народитися люди, настільки друг на друга схожі, і, найголовніше, яким чином нам вдалося зустрітися в чужій країні. Але через два роки закінчувався термін його контракту в Німеччині. Оскільки просто роз`їхатися в різні кінці світу ми не могли, я залишила викладацьку роботу в німецькому університеті і вирушила з ним до Америки.

Ніде правди діти, з мого боку було наївністю думати, що Америка - це та ж Європа, тільки технічно вдосконалена і більш розвинена. Багато до чого довелося звикати. Але чоловік в моїх очах - це не американець, це просто моя рідна людина. Найбільшою складністю, пов`язаною з переїздом до Америки, виявилося незнання мови. Ми продовжували спілкуватися німецькою, і він весь час мені все перекладав.

Після святкування мого першого Різдва в колі його сім`ї я вирішила, що за англійський треба братися негайно: мене знайомили з його ріднею, а я не могла видавити з себе ні слова. На щастя, ніхто мене не сміявся, навпаки: підтримували мене і допомагали освоювати мову. Звичайно, не всі американці такі добрі, є сноби, які не приховують свого невдоволення кількістю іммігрантів, але висловлюватися з цього приводу вважається дуже некоректно.

Перше, що мене вразило в американській дійсності, це культ кредиту! В кредит купується все - починаючи з булочки на сніданок, і закінчуючи будинком і яхтою. На мій погляд, це нерідко стає причиною сімейних негараздів: багато американців просто не здатні на елементарне планування своїх витрат.

Ще один американський культ - сімейні цінності. Я була здивована, побачивши, як багато чоловіків приходили разом з дружинами на заняття з підготовки до пологів. У жінок тут взагалі дуже багато прав, особливо в разі розлучення. Може бути, тому колишні чоловіки в більшості своїй намагаються зберегти дружні відносини з дружинами.

Інша відмінність американців - їх ставлення до проблем і труднощів. Будь-яка неприємність, дрібна або велика, розглядається як тимчасове явище, яке неодмінно можна подолати. Немає такого настрою, що якщо щось трапилося, то все - «я невдаха, кінець всьому». Людина думає про те, що потрібно зробити, щоб виправити становище. Російські чоловіки, мені здається, більш схильні опускати руки, звинувачувати в своїх проблемах когось ще.

Цей настрій передався і мені: я вивчила англійську, підтвердила свої російські дипломи лінгвіста, і в даний момент викладаю російську та німецьку мови.

Історія друга: чоловік-німець

Оксана, 26 років

Ми познайомилися в романтичному замку Хоенберг в Баварії. Я тоді була студенткою і проходила практику в Німеччині, а в Баварії був заключний семінар для всіх практикантів (нас було 60 осіб), на який були також запрошені німецькі студенти, які цікавляться російською мовою. Серед них був і Ханнес. Він відразу сподобався мені: приємний молодий чоловік, вигідно виділявся серед інших і приголомшливо говорив по-російськи. Познайомилися ми в понеділок, а в середу вранці я поїхала на батьківщину. Попереду були п`ять з половиною місяців спілкування по телефону і тисячі sms.

Для мене це те, що прийнято називати коханням з першого погляду. Чим довше ми спілкувалися, тим більше я розуміла, наскільки це цікавий розвинена людина, з відкритою душею, щиро закоханий в Росію і в усі, що з нею пов`язано ... І тим більше я розуміла, що хочу бути з ним назавжди. Ми подолали дуже багато труднощів і зробили дуже багато для того, щоб бути разом. Протягом майже трьох з половиною років ми зустрічалися один раз в три-п`ять місяців - або Ханнес приїжджав до мене, або я приїжджала до Німеччини. І ось уже майже два роки ми живемо разом. А місяць тому ми стали справжньою родиною за російським законодавством.

Мені непросто судити, наскільки істотний культурний конфлікт між російськими і німцями, так як на момент нашого знайомства я багато знала про німецьку культуру і про Німеччину. І Ханнес дуже багато знав про російську культуру, про Росію і не один раз бував тут. До того ж я говорю по-німецьки, і Ханнес, як я вже згадала, чудово володіє російською (наш сімейний мову якраз російська). Зараз у нас настільки все гармонійно, що і погляди у нас однакові, і звички, і способи проводити вільний час. Ще жодного разу не доводилося, жодному з нас йти на компроміси.

Якщо судити по Ханнесу, то німці дуже люблять і цінують свою батьківщину, рідну природу, дуже багато знають про історію та мистецтві своєї країни.

Відпочинок вони віддають перевагу спокійному, на природі. Це можуть бути прогулянки лісом, горами, поїздки на велосипеді. Ще німці дуже поважають батьків, у них, по-моєму, особливе ставлення до сімейних цінностей. Ханнес дуже цінує домашній затишок. Різдво і багато інших свят ми завжди відзначаємо в колі сім`ї.

Відносини з його друзями відразу ж склалися відмінні. Все дуже добре до мене ставляться, і, здається, завжди раді бачити нас у себе в гостях. Але ось ставлення громадськості (людей знайомих, але не дуже близьких), особливо на початку наших відносин, не завжди було прихильним. Багато хто вважав, що я з Ханнесом тільки через його громадянства і що я мрію поїхати в Німеччину. Але все це не так - я дуже щаслива, що ми живемо в Росії, оскільки дуже люблю свою країну і поки не можу уявити собі переїзд. Безсумнівно, багато чого змінилося в житті кожного з нас з того моменту, як ми разом. Але всі ці зміни нам подобаються.

Історія третя: чоловік-японець

Катерина, 26 років

Японія завжди була для мене далекої і загадкової, і ймовірність приїхати сюди прирівнювалася до ймовірності польоту на Місяць. Але сталося так, що мені запропонували роботу на літо в тій самій країні. І ось одного разу, оглядаючи пам`ятки Токіо, я заблукала. Блукала довго і кілька разів проходила повз одного і того ж людини, що стоїть біля входу в будівлю. Він запропонував мене підвезти. Так я зустріла майбутнього чоловіка.

Мої батьки поставилися до звістки про заміжжя філософськи: «Ну що ж ми завжди знали що ти не така як все». А ось оточення чоловіка сприйняло мене з обережністю. Японці завжди і всім посміхаються. Ось вони і посміхалися, але при цьому мало хто думав, що наші відносини - це всерйоз і надовго. Неприємно було, коли хтось натякав, що Росія-країна неблагополучна «і зрозуміло, ви, російські красуні, шукаєте комфортного життя в нашій чудовій Японії». Як пояснити, що я з хорошою освітою могла б жити в Росії якщо не безхмарно, то вельми непогано?

Відносини в родині тут патріархальні. Чоловік працює, завдання дружини - проводити вранці, зустріти ввечері. До цього звикала довго. Особливо дратували вимоги вставати на годину раніше за нього і готувати ранкову каву. Потім дізналася, що це ще квіточки: багато хто хоче, наприклад, повноцінний сніданок з піалою свіжозвареного рису. Вечеря до повернення чоловіка з роботи був, само собою, зрозумілим для мене, але чоловік також вважав, що його повинна чекати набрана ванна. Ох, як довго я пручалася! Доходило до скандалів. Одного разу поскаржилася мамі по телефону, а вона каже: «Що, хіба це складно?» І раптом я зрозуміла, що це дійсно дуже легко. Особливо тут, де «набрати ванну» означає всього лише натиснути кнопку на електронній панелі.

Переглянувши своє ставлення до вимог чоловіка, я зрозуміла, що нічого страшного в них немає. Оточувати турботою коханого чоловіка, робити його побут ідеальним може бути приємно і радісно, головне - правильно до цього ставитися. Сім`я для мого чоловіка - це його фортеця, гордість і радість. Він повністю мені довіряє, захищає, опікується. Любить хвалитися мною і синочком на різних офіційних прийомах.

А ось в особистому житті стають відчутними національні відмінності, головним чином темперамент. З власного досвіду і розмов з подругами зробила висновок: знайти пристрасного коханого серед японців практично неможливо. Я знайома з парою, де обом трохи за тридцять і у них немає інтимної близькості вже кілька років, і це абсолютно звичайна ситуація. Я намагаюся відверто обговорювати інтимні питання з чоловіком. Але на подібні розмови він йде неохоче і дотримується іншої позиції: інтимне життя в подружньому житті - не головне.

Відео: Заміж за іноземця східні казки для самотньої дівчини документальний фільм 2016

Історія четверта: заміж за єгиптянина

Анна, 32 роки

У мене ніколи не було наміру вийти заміж за іноземця, тим більше за єгиптянина. Більш того, на момент знайомства з ним я полягала в законному шлюбі, але вже розуміла, що майбутнього у нас немає. Несподіваний курортний роман закрутив мені голову! У нових відносинах все було приголомшливо романтично. Ми проводили разом божевільні уїк-енди і іноді навіть цілі тижні в Єгипті, він вражав мене своєю щедрістю: міг відразу витратити свій місячний заробіток, щоб зробити подарунок мені.

Незабаром я розлучилася з першим чоловіком, а мій нинішній чоловік приїхав до мене в гості. Ми вирішили, що будемо жити в Росії, де, як нам здавалося, більше можливостей знайти добре оплачувану роботу. Але не тут-то було! Найбільші труднощі нас чекали тут.

Ми практично ночували біля ВВІРу, щоб оформити йому право на легальне проживання. Знайти хоч якусь роботу для чоловіка виявилося неймовірно великою проблемою. На щастя, після довгих поневірянь він знайшов роботу бармена в ресторані.

Звичайно, наш шлях не був викладений одними складнощами. Було чимало веселих моментів.

Відео: Російська мелодрама, серії 1-4, фільм, про шлюб з іноземцем, НА КРАЙ СВІТУ, гл.роль Данило Страхов

Наприклад, в РАГСі на питання, чи згоден він взяти мене в дружини, чоловік гордо вимовив у відповідь своє ім`я! Цей випадок ми до сих пір згадуємо зі сміхом.

Повинна зауважити, що ніякі труднощі не змінюють менталітету східного чоловіка. Він в будь-якому випадку залишається главою сім`ї. Наприклад, він вважає себе вправі контролювати коло спілкування подружжя, може категорично заборонити з кимось спілкуватися. І зовсім не обов`язково це будуть чоловіки. У немилість може впасти і подруга, яка здалася йому недостатньо доброчесного.

Зате в інших питаннях араби майже святі! Наприклад, у них прийнято, щоб всі гроші, зароблені чоловіком, йшли на сім`ю, а все, що заробила дружина, вона може витрачати на свій розсуд. Звичайно, в сім`ї можуть бути і інші домовленості. Багато що залежить від сім`ї чоловіка і від середовища, де він ріс і виховувався.

Взагалі, я переконалася, наскільки сильна на Сході традиція. Наприклад, якщо він виріс в селі, і його батьки не особливо багато часу приділяли його утворення, навряд чи варто розраховувати на те, що він стане читати з вами книги і ходити по музеям. Більш того, він буде вважати, що це не чоловіча справа!

Зате арабські чоловіки в більшості своїй дуже хороші, турботливі батьки, вони готові годинами возитися з малюками.