Історія походження полб`яною крупи

Стародавній вид пшениці з незвичайною назвою «жито» зародився в п`ятому тисячолітті до н. е. Особливу популярність цей злак отримав в Стародавньому Римі та Греції, саме тут з нього робили хліб для ритуальних жертвоприносин.

У Древній Русі про полби дізналися до X-XI століття. Селяни не могли натішитися своєму щастю, адже двузернянка (раніше так називали полбу) була невибагливою до погоди. Полб`яною жорсткі лусочки багаті клітковиною могли витримати люту зиму і посушливе літо, на врожайність це ніяк не впливало. Але все ж був головний недолік - колосся погано чистилися і давали мало зерна. Необхідно було, як слід попрацювати, щоб розмолоти їх в муку.

Приблизно з середини ХIХ століття почалося різке зниження обсягів посівів полби та освоєння інших більш м`яких зернових культур, так цей невибагливий вид пшениці був забутий. Але часи змінюються, «все нове - це колись забуте старе». І знову дієтологи ставлять полб`яною кашу в один ряд з найкориснішими продуктами для здоров`я.