Корекція раціону для зниження ваги - явище далеко не нового часу. Ще в Древній Греції були відомі лікарські практики, які пропонували максимально збільшити кількість м`яса в меню і знизити обсяг хліба і каш, щоб схуднути. Подібні рекомендації дотримувалися, наприклад, давньогрецькі атлети перед змаганнями. І їх дієта була досить жорсткою, так як повністю виключала фрукти і овочі.

Перший опис безвуглеводної дієти належить зовсім не професорові Аткинсу, як прийнято вважати. А англійської трунаря Вільяму Бантингу, якому завдяки порадам лікаря Вільяма Гарвея вдалося схуднути на двадцять один кілограм. При зростанні в сто шістдесят п`ять сантиметрів Бантінг важив понад дев`яносто кілограмів, що створювало дискомфорт і проблеми зі здоров`ям.

Трунар, за рекомендацією лікаря Гарвея, припинив пити пиво, відмовився від картоплі і солодощів, став їсти значно більше м`яса і риби. Схуднення практично без обмежень в їжі настільки вразило Бантінга, що він вирішив розповісти про нього своїм співвітчизникам. У 1864 році він випустив книгу про схуднення на м`ясі та рибі, яка кілька разів перевидавалася. Її загальний тираж склав немислимі для свого часу сто тисяч примірників.