Міжособистісне спілкування

міжособистісне спілкування

- Це взаємодія індивіда з іншими індивідами. Міжособистісне спілкування відзначається неминучістю, а також закономірністю виникнення в різних реальних групах. Міжособистісні суб`єктивні відносини виступають відображенням спілкування між членами однієї групи, які служать предметом вивчення для соціальної психології.

Основною метою дослідження міжособистісної взаємодії та взаємодії всередині групи виступає поглиблене вивчення різноманітних соціальних факторів, різних взаємодій індивідів, що входять в цю групу. Якщо не буде контакту між людьми, то людська спільність не зможе здійснювати спільну повноцінну діяльність, оскільки не буде між ними досягнуто належного взаєморозуміння. Наприклад, щоб учитель зміг навчити учнів, то для початку йому необхідно вступити в спілкування.

Міжособистісні відносини і спілкування

Спілкування виступає багатоплановим процесом розвитку контактів між індивідами, які породжуються потребами спільної діяльності. Розглянемо спілкування в системі міжособистісних відносин, а також взаємодії індивідів. Визначимо місце спілкування в структурі міжособистісної взаємодії, а також взаємодії індивідів.

При міжособистісному взаємодії розглядаються три основні завдання: перше, міжособистісне сприйняття- друге, розуміння людини-третє, формування міжособистісних відносин, а також вчинення психологічного впливу. Поняття «сприйняття людини людиною» є недостатнім для остаточного пізнання людей. Надалі до нього додається поняття, як «розуміння людини», що включає підключення до процесу сприйняття людини і інших пізнавальних процесів. Ефективність сприйняття безпосередньо пов`язана з властивістю особистості (соціально-психологічної спостережливістю), яка дозволить вловити в поведінці індивіда малопомітні, проте дуже суттєві для розуміння особливості.

Особливості міжособистісного спілкування відзначаються в сприйнятті мови і залежать від стану здоров`я, віку, статі, національності, темпераменту, установок, досвіду спілкування, особистісних і професійних особливостей. З віком у людини диференціюються емоційні стани, індивід починає сприймати навколишній світ через призму особистого національного способу життя.

Ефективніше і успішніше визначають різноманітні психічні стани, а також міжособистісні відносини індивіди з високим рівнем соціального інтелекту, а об`єктом пізнання при цьому виступає як соціальний, так і фізичний вигляд людини.

Спочатку сприйняття людини фіксується на фізичному вигляді, до якого зараховують функціональні, фізіологічні, паралингвистические характеристики. До фізіологічних характеристик відносять потовиділення, дихання, кровообіг. До функціональних особливостей відносять позу, поставу, ходу, невербальні особливості спілкування (міміка, рухи тіла, жести). Однозначно емоції просто диференціювати, а невисловлені і змішані психічні стани набагато важче розпізнати. Соціальний вигляд включає соціальне оформлення зовнішності (одяг людини, взуття, аксесуари), паралингвистические, мовні, проксеміческіе і діяльні характеристики.

Відео: Шаміль Аляутдінов: Вікові та міжособистісні проблеми, які вирішуються через інтернет (2010 р)

До проксемічних особливостям відносять стан між спілкуються, а також їх взаємне розташування. До екстралінгвістичним особливостям мови відносять своєрідність голосу, висоту, тембр. При сприйнятті індивіда, соціальні особливості в порівнянні з фізичним виглядом виступають найбільш інформативними. Процес пізнання індивіда складається з механізмів, що спотворюють уявлення про сприймаємо людину. Механізми, які спотворюють образ сприйманого, обмежують можливість для об`єктивного пізнання людей. Значущими з них є механізми первинності або новизни, які зводяться до того, що перше враження про сприймаємо, впливає на наступне формування образу пізнаваного об`єкта.

При сприйнятті індивіда, а також його розуміння, суб`єкт вибирає несвідомо різні механізми міжособистісного пізнання. Основним механізмом є співвіднесення (інтерпретація) особистісного досвіду пізнання людей зі сприйняттям даного індивіда.

Ідентифікація в міжособистісному пізнанні постає ототожненням з іншим індивідом. Також суб`єкт застосовує механізм каузальної атрибуції, коли відбувається приписування сприймається об`єкту певних причин і мотивів, що пояснюють його особливості та вчинки. Механізм рефлексії іншого індивіда в міжособистісному пізнанні відзначається усвідомленням суб`єкта, як він сприймається об`єктом.

Міжособистісне розуміння і сприйняття об`єкта здійснюється за досить строгому порядку функціонування механізмів міжособистісного пізнання, а саме від простих до складних. У процесі міжособистісного пізнання суб`єкт враховує всю інформацію, що надходить до нього інформацію, яка говорить про зміну стану партнера при спілкуванні. До умов сприйняття індивіда відносяться час, ситуації, місце спілкування. Зменшення часу в момент сприйняття об`єкта знижує можливість сприймає отримати про нього достатню інформацію. При тісному і тривалому контакті у оцінюють відзначаються фаворитизм і поблажливість.

Міжособистісні відносини виступають складовою частиною взаємодії, а також розглядаються в його контексті.

Психологія міжособистісних відносин - це пережиті, усвідомлювані в різному ступені взаємозв`язку між індивідами. В основі їх лежать різні емоційні стани взаємодіючих індивідів, а також їх психологічні особливості. Іноді міжособистісні зв`язки називають емоційними, експресивними. Розвиток міжособистісних відносин обумовлено віком, статтю, національністю і іншими факторами. У жінок значно менше коло спілкування, ніж у чоловіків. Вони потребують міжособистісному спілкуванні для саморозкриття, для передачі іншим особистісної інформації про себе. Також жінки скаржаться частіше на самотність. Для них найбільш значущі особливості, які відзначаються в міжособистісних відносинах, а чоловікам важливі ділові якості.

Міжособистісні відносини в динаміці розвиваються за такою схемою: вони зароджуються, закріплюються, а також досягають певної зрілості, далі вони здатні поступово послаблюватись. Динаміка розвитку міжособистісних відносин складається з наступних етапів: знайомство, товариські, приятельські і дружні відносини. Механізмом розвитку в міжособистісних відносинах виступає емпатія, яка є відгуком однієї особистості на переживання іншої. У порівнянні з сільською місцевістю, в міських умовах, міжособистісні контакти найбільш численні, швидко заводяться і швидко перериваються.

Психологія міжособистісного спілкування

Спілкування виступає одним з центральних в психологічній науці і стоїть поряд з такими категоріями, як «мислення», «поведінка», «особистість», «відносини».

Відео: Можливості / неможливості міжособистісного спілкування між М і Ж

Міжособистісне спілкування в психології - це процес взаємодії, спрямований на взаємне встановлення, пізнання, розвиток взаємин, а також передбачає взаємовплив на стану, поведінку, погляди, регуляцію спільної діяльності всіх учасників процесу. У соціальній психології за останні 25 років дослідження проблеми спілкування отримало одне з центральних напрямків вивчення в психологічній науці.

Під спілкуванням в психології розуміється реальність людських відносин, що припускає різноманітні форми спільної діяльності індивідів. Спілкування не виступає тільки предметом психологічного дослідження, і одним з методологічних принципів розкриття цього взаємозв`язку є ідея єдності діяльності і спілкування. Але характер зв`язку з цим по-різному розуміється. Іноді спілкування і діяльність розглядаються як дві сторони соціального буття людини-в інших же випадках спілкування сприймається як елемент різної діяльності, а діяльність розглядається як умова спілкування. Також спілкування інтерпретується як особливий вид діяльності. У процесі спілкування відбувається взаємний обмін діяльністю, уявленнями, почуттями, ідеями, розвивається і проявляється система відносин «суб`єкт-суб`єкт (и)».

Проблеми міжособистісного спілкування найчастіше відзначаються в мотиваційних, а також операціональних труднощі, які співвідносяться з двома сторонами спілкування - інтерактивної та комунікативної. Проблеми проявляються в афективної, когнітивної і поведінкової сферах. Для них характерна відсутність прагнення зрозуміти співрозмовника, особливостей його особистості, внутрішнього стану, інтересів. Проблеми міжособистісного спілкування можуть відзначатися в наступному: отримання вигоди від співрозмовника із застосуванням лестощів, залякування, обману, пускання пилу в очі, демонстрації турботи і доброти.

Міжособистісне спілкування в молодіжному середовищі

Підлітковий і юнацький вік - це критичний період в процесі міжособистісної еволюції. З 14 років йде формування міжособистісних відносин, в яких різну роль відіграють ставлення до суб`єктів реальності: до людей похилого віку, до батьків, до одногрупників, до викладачам, до друзів, до власної особистості, до представників іншої релігії і національності, до хворих і наркоманам.

Психологічний світ підлітка часто звернений до внутрішнього життя, молода людина часто задумливий, фантазує. Цей же період відзначається нетерпимістю, дратівливістю, схильністю до агресії. До 16 років настає етап самопізнання і самоствердження, що відзначається в підвищеної спостережливості. Поступово у молодих людей ступінь неприйнятного, а також, що не приймаються приймає тенденцію до збільшення. Це відбувається від того, що молодь стає дуже критичною щодо реальності.

Проблеми міжособистісного спілкування в молодіжному середовищі проявляються у вигляді конфліктів серед студентів, які дестабілізують емоційний фон в колективі, в групі. Найчастіше конфлікти, сварки в молодіжному середовищі відбуваються через невміння або через відсутність співчуття і небажання поважати оточуючих. Нерідко протести відбуваються через відсутність ступеня вихованості, а також порушення культури поведінки. Найчастіше протест носить адресний характер, тобто спрямований проти винуватця конфліктної ситуації. Як тільки конфлікт дозволяється, молода людина заспокоюється.

Для того щоб уникнути подібних ситуацій, дорослим рекомендується дотримуватися спокійного, ввічливого тону в спілкуванні. Слід відмовитися від категоричних суджень на адресу підлітка, особливо це стосується питань моди і музики.

Дорослим необхідно намагатися йти на компроміс, поступатися в суперечці, уникаючи синдрому червоної ганчірки. Особливо болісно, якщо скандал спостерігатимуть друзі або однолітки молодої людини, тому дорослим слід поступатися і не уражати, адже тільки добрі відносини сприяють налагодженню відносин.

Відео: інтерв`ю

Культура міжособистісного спілкування

Розвиток культури спілкування включає розвиток умінь і здібностей правильно сприймати оточуючих, в загальному вигляді вміти визначити характер людини, його внутрішній стан і настрій в конкретній ситуації при взаємодії. І вже з цього підібрати адекватний стиль, а також тон спілкування. Оскільки одні й ті ж слова, жести, можуть бути доречні в розмові зі спокійним і доброзичливим людиною і здатні спровокувати небажану реакцію у співрозмовника порушеної.

Культура міжособистісного спілкування передбачає розвиток культури спілкування, яка спирається на розвиток мови, психічних властивостей, специфічні соціальні установки, особливості мислення. Висока потреба в глибокому емоційному, а також змістовному спілкуванні. Ця потреба задовольняється, коли особистості властива емпатія, під якою розуміється здатність емоційно відгукуватися на переживання інших людей, а також розуміти їх переживання, почуття, думки, проникати в їх внутрішній світ, співпереживати, а також співчувати їм.

Культура міжособистісного спілкування спирається на відкритість, нестандартність плану дій, гнучкість. Дуже важливо володіти великим запасом слів, образністю і правильністю мови, точно сприймати усні слова, а також точну передачу ідей партнерів, вміти коректно ставити питання-точно формулювати відповіді на питання.