Игротерапия

Игротерапия

- Це одна з різновидів арт-терапії, що є психотерапевтичним методом, який базується на застосуванні рольової гри в якості однієї з найбільш інтенсивних методик впливу на особистісний розвиток. Суть даної методики лежить у використанні терапевтичного вплив гри для сприяння клієнту в подоланні соціальних або психологічних труднощів, які створюють перепони особистісного росту і психоемоційному розвитку. Методика ігротерапії охоплює виконання групою осіб або окремим індивідом спеціальних вправ, які передбачають і стимулюють вербальне і неречевое спілкування, проживання через гру ситуаційних завдань.

Игротерапия спрямована на надання цілющого впливу на осіб різних вікових категорій, які страждають емоційними розладами, страхами, неврозами різної етіології та ін. В основі методики лежить визнання важливим фактором особистісний розвиток гри.

методи ігротерапії

Ігровою терапією називають все психотерапевтичні напрямки, які використовують гру та іграшки. Вона частіше практикується при роботі з дітьми. Так як всі інші методи терапії можуть просто не підходити для роботи з малюками. Адже навіть виявити проблему у малюків, а тим більше її причину, буває досить непросто, оскільки найчастіше вона не лежить на поверхні. Багато фахівців рекомендують для роботи з дітьми саме игротерапию, внаслідок того, що гра відображає образ мислення малюків, то, як вони взаємодіють з оточенням і справляються з емоціями. Психотерапевт, контролюючи ігровий процес дитини, навчає його, як справлятися зі складними почуттями або ситуаціями.

Методи ігротерапії дозволяють м`яко і обережно провести діагностику емоційного і психічного стану малюка, виявити причину виниклої проблеми, скоригувати її, надати дитині можливі шляхи її подолання.

Відзначимо, що сьогодні існує безліч методів психотерапії, до якої відносять казкотерапію, пісочну терапію та ін.

Сьогодні игротерапию можна класифікувати як: его-аналітичної терапії, що орієнтується на концепції соціального навчання, недирективной терапії.

Его-аналітична игротерапия як метод корекції полягає в допомозі! Індивіду осягнути і прийняти конфлікти емоційного характеру, які раніше їм були витіснені або відкидалися. Психотерапія, що базується на теорії соціального навчання полягає в навчанні колективному взаємодії в процесі гри, а не на емоційній складовій ігор. Недирективная психотерапія являє собою допомогу клієнту в прояві його особистісних конфліктів, при цьому терапевт його підтримує через рефлексію.

Серед методів ігрової терапії розрізняють активний, пасивний, який звільняє, структурований метод і терапію відносинами.

Активна игротерапия як метод корекції полягає в роботі з символічним уявою клієнта. Пацієнту пропонують кілька навмисно відібраних іграшок, які можна символічно пов`язати з проблемною ситуацією. Терапевт в ході сеансу бере участь в обіграванні виникають ігрових ситуацій. В ході такої ігротерапії відбувається швидке зниження рівня тривожності. Своєрідним маркером в розумінні відносин клієнта з іншими людьми є те, як він вибудовує свої взаємини з терапевтом.

Пасивний метод являє собою гру, нічим не обмежену і не спрямовується терапевтом, він просто при ній присутній. Спеціаліст поступово включається в игротерапию. При цьому методі роль терапевта більше наглядова. Він лише зрідка інтерпретує дії пацієнта. Провідна роль у цьому методі належить клієнту, який отримує можливість пропрацювати в ігровій формі власну тривожність, агресивність або почуття незахищеності. Позиція терапевта в даному методі повинна бути приймаючою.

«Звільняє» терапія, розроблена Д.Леві і створена на основі переконання, що гра надає клієнтам можливості емоційного реагування. Терапевт в процесі сеансу реконструює травмуючий подія при цьому, допомагаючи клієнту перемогти негативні емоції, які виникли в момент травматичної ситуації, звільнитися від страху, висловити гнів або інші почуття, породжені цією подією. Саме в грі індивід управляє ситуацією, внаслідок чого трансформується з жертви в діяча, з пасивної в активну роль.

Структурована терапія є відгалуженням звільняє терапії і спрямована на вирішення конкретних завдань.

Психотерапія відносинами є напрямок недалеке від пасивної психотерапії, однак акцент в ній ставиться на те, що відбувається в кабінеті консультанта, а не на попередньому досвіді клієнта. При цьому пацієнту надається в присутності терапевта повна свобода дій.

Специфічною особливістю ігротерапії вважається її двобічність, елементи якої зберігаються в будь-якій грі колективного характеру. Перша сторона виражається у виконанні граючим реальної діяльності, для реалізації якої необхідні дії, пов`язані з дозволом конкретних, нерідко нестандартних завдань. Друга сторона пов`язана з тим, що деякі моменти такої діяльності носять умовний характер, що сприяє абстрагування від ситуації в реальності з незліченними привхідними обставинами і відповідальністю.

Двобічність гри зумовлює її розвиваючий ефект. Психокорекційної вплив ігрових занять досягається шляхом встановлення позитивного емоційного ставлення з іншими. Гра вносить корективи в придушуються негативні емоції, страхи, нерішучість, невпевненість, розширює можливості до комунікаційного взаємодії.

Відмінними ознаками розгортання ігротерапії є швидко трансформуються ситуації, в яких об`єкт виявляється після маніпуляцій з ним, і така ж стрімка адаптація дій до нових обставин.

Игротерапия як метод корекції володіє такими специфічними механізмами:

- Моделювання системи суспільних взаємин в наочно-дієвої моделі в специфічних ігрових обставинах, дотримання їх клієнтом і орієнтація в таких відносинах;

- Трансформація позиції індивіда в сторону подолання особистісного та когнітивного егоцентризму і логічною децентрации, внаслідок чого відбувається осягнення в грі власного «Я» і зростає міра суспільної компетентності і схильності до вирішення проблемних ситуацій;

- Вироблення одночасно з ігровими реальних взаємин на основі рівноправності і партнерства, співпраці і кооперації, які забезпечують можливість особистісного розвитку;

- Організація поступової опрацювання в ігровому процесі нових, більш відповідних прийомів орієнтування індивіда в конфліктних ситуаціях, їх формування та засвоєння;

- Організація орієнтування індивіда на виділення відчутних їм емоційних настроїв і забезпечення їх розуміння за допомогою вербалізації, внаслідок чого відбувається усвідомлення сенсу конфліктної ситуації, вироблення її нових значень;

- Вироблення здатності до довільного регулювання діяльності на основі підпорядкування дій системі правил, що регламентують виконання ролі і поведінка в процесі сеансів ігротерапії.

Игротерапия для дітей

Гра є не тільки одним з найулюбленіших занять малюків, а й провідною діяльністю дітей, починаючи з самих ранніх років і до шкільного віку. А здатність грати зберігається у індивіда протягом життя. За допомогою гри відбувається розвиток моторних функцій і когнітивних здібностей у дитини. Також вона є головним методом навчання для дитини. Для дітей гра представляє собою основну можливість взаємодії з оточенням, внаслідок чого вона виконує і функцію соціалізації. Крім цього в ігровому процесі дитина природно відіграє зароджуються в ньому негативні емоції.

Игротерапия являє собою відгалуження арт-терапії, надання допомоги та досягнення психологічного комфорту індивідом за допомогою ігрової діяльності. Вона являє собою досить ефективний корекційний метод для роботи з малюками, що мають абсолютно різні психічні особливості. Даний метод не рекомендується практикувати в роботі з індивідами, що страждають повним аутизмом або неконтактної! шизофренію. Ігрову терапію застосовують:

- При травмах психологічного характеру, пов`язаних з розлученням батьків;

- Для поліпшення успішності дітей при труднощах у навчанні;

- Для корекції агресивної і тривожного поведінки;

- Для профілактики і лікування різних фобій, дитячих страхів;

- При розумової відсталості і затримках в психічному розвитку для прискорення розвитку;

- При заїкання і багатьох інших проблемах.

При виборі методів ігротерапії потрібно виходити з вимог конкретних цілей корекційного впливу і з того, наскільки стійкі показники результативності впливу на індивіда саме ігрової терапії.

Як параметр ефективності ігротерапії враховується спрямованість дітей до підтримки комунікацій і взаємодії з оточенням в колективі. Це проявляється в позитивних особистісних трансформаціях, зрушення, що виникають у самосвідомості, поліпшення психоемоційного самопочуття, позитивну динаміку інтелектуального розвитку внаслідок зняття емоційної тривожності і напруги. Так, наприклад, игротерапия спілкування полягає в заняттях рухомого характеру, які допомагають вибудовувати позитивні, емоційно теплі стосунки з дітьми. Заняття ігротерапії не вимагають специфічного обладнання, а її техніки носять більше інтуїтивний характер.

М. Панфілова, розробник методів ігротерапії, довела, що за допомогою ігор малюка можна навчити правильній побудові діалогу, знизити його гіперактивність. Игротерапия Панфілова є комплексом сучасних психотерапевтичних методик, що складається з ігрової терапії, казкотерапії, методу бесіди, арт-терапії, тілесної терапії, елементів психодрами, жетонної терапії та ін.

види ігротерапії

Основні види ігротерапії можна класифікувати в залежності від теоретичного підходу до психології. Ігрову терапію застосовують в психоаналізі і у вітчизняній психологічній науці. Також розрізняють игротерапию отреагирования і побудови відносин, примітивну ігрову терапію. Відповідно до форми організації діяльності игротерапия буває індивідуальної і групової. За структурою застосовуваного в ній матеріалу виділяють игротерапию і з неструктурованих матеріалом.

Початком ігротерапії можна вважати 20-ті роки минулого століття. Її зародження простежується в працях М. Кляйн, А. Фрейд, Г Гуг-Гельмут. Вважається, що використання в психоаналізі гри було, в деякій мірі, вимушеним.

М. Кляйн вважала, що за допомогою аналізу можна ліквідувати або, у всякому разі, мати позитивну дію на розлад психічного розвитку дітей. Поряд з цим аналіз сприятливо діє і на формування здорової дитини, а з часом стане важливим доповненням виховання. Гра в психоаналізі розглядалася в якості умовної діяльності, в якій індивід, будучи звільненим від заборон і пресингу з боку соціального оточення за допомогою іграшок і ігрових маніпуляцій з ними, що програються ролей, проявляє несвідомі сплески і потягу в специфічної символічній формі.

Ідеї ігротерапії, центрованої на пацієнті, вивчені і розширені В. Екслайн і К. Роджерсом. Завдання такої психотерапії полягає не в зміні і переробленні індивіда, навчанні його якимось особливим поведінковим навичкам, а в наданні йому можливості стати самим собою. Ігровий психотерапевт не стараються виростити індивіда, а кожному формує оптимальні умови для росту і особистісного розвитку.

В єдиному сенсі завдання ігротерапії, центрованої на особистості, погодяться з внутрішньої спрямованістю індивіда до самоактуалізації. Неодмінною умовою, нерідко повністю випускається з поля зору, є забезпечення позитивного досвіду зростання малюкові в присутності дорослого, який розуміє і підтримує його, внаслідок чого у дитини зародиться можливість виявлення у власній персоні внутрішніх сил. Поряд з цим завданням корекції, ні за яких умов не повинна бути безпосередня трансформація особистості індивіда, так як постановка такої мети означатиме відкидання особистості індивіда такою, якою вона є, і суперечити вихідному твердженням клієнт-центрованої психотерапії - безумовного прийняття суб`єкта. Корекційна робота, повинна бути цілеспрямована на затвердження індивідуального «Я» особистості, її самоцінності.

Игротерапия в дитячому садку

Роль ігротерапії для маленького індивіда величезна. Вона сприяє розвитку здібностей малюка, подолання конфліктів і досягнення психологічного балансу. Ігровий процес допомагає дитині легше і швидше навчатися, здобувати навички, які йому знадобляться в подальшому житті.

Игротерапия для дошкільнят як методики корекційного впливу на їх психіку може застосовуватися для роботи, починаючи з дворічного віку. Дитині пропонують рольову іргу для з`ясування його емоційного стану, страхів і можливих психотравм, про які дитина не в змозі розповісти. Фахівці в ігровій терапії стверджують, що за допомогою ігрового процесу можна навчити дітей вільніше взаємодіяти з оточенням, підвищити шкільну успішність, зменшити їх гіперактивність, агресивність та інші розлади поведінки.

Игротерапия в дитячому садку сьогодні вважається однією з тенденцій сучасного часу. Сьогодні практично всі дитячі садки мають в штаті психолога, розвиваючого дітей за допомогою методу ігротерапії. Зазвичай в дитячих садах елементи ігрової терапії присутні в щоденному розпорядку дня.

Провідним особою в ході використання ігротерапії завжди буде дитина. Завданням психолога є підтримка дружніх відносин з дітьми і між ними, допомога в утвердженні «Я» дитини для нього самого і серед оточуючих. Ігрові заняття в дитячому садку рекомендується починати з ігор, які спрямовані на поліпшення психологічного самопочуття.

Игротерапия для дошкільнят забезпечує емоційну розрядку, знімає нервову напруженість, зменшує страх перед темрявою, покарань, замкнутих просторів, оптимізує гнучкість в діях, сприяє освоєнню групових норм поведінки, налагодження контакту між малюками та їхніми батьками, розвиває координацію рухів і спритність. Важливим в ігротерапії є повага бажань дитини, його активна позиція в грі. Перед психологом ставиться завдання зробити так, щоб ігровий процес приносив радість малюкові. В ході гри слід звертати увагу на самопочуття дитини.

Игротерапия приклади ігор, орієнтованих на корекцію різних страхів, являють собою рольове програвання ситуацій. Так, наприклад, гра «Сміливі миші», в якій вибирається кішка і мишки. Мишки бігають і пищать, в той час як кішка спить у своєму будиночку. Потім кішка прокидається і намагається наздогнати мишок, які можуть зникнути в будиночку. Потім діти міняються ролями.

Гра в «дочки-матері» з ляльками також має терапевтичний вплив, виявляє потенціал і розкриває внутрішній світ малюків. В ігрових процесах дитина моделює ситуацію відповідно до обстановки у себе вдома. Тобто, дитина буде проектувати відносини в родині на гру.

Тому найголовнішим завданням психотерапевта в ігровій терапії є уважне спостереження за поведінкою. Не рекомендується регламентувати правила гри, форсувати або сповільнювати ігровий процес. В процесі ігротерапії психотерапевта необхідно зрозуміти почуття малюка, стати для нього своєрідним дзеркалом, що допомагає йому побачити себе. А корекційний процес в грі повинен відбуватися автоматично. Від психолога потрібна вираз щирої віри в те, що дитина може самостійно впоратися з проблемами, що виникли.

З теорії та практики ігрової психотерапії випущено кілька монографій. Так, наприклад, игротерапия Панфілова, сьогодні стала справжнім бестселером. У своїй книзі Панфілов пропонує приблизну програму ігровий психотерапії з малюками та їхніми батьками, описана игротерапия і приклади терапевтичних і розвиваючих ігор, знайомить з методами батьківського взаємодії з дітьми, схильними до тривожності, агресії, гіперактивними малюками.

Заняття ігровою терапією з малюками дозволяє зблизити дитини з дорослими і сприятливо діє на особистісний розвиток малюка, допомагає йому в процесі соціалізації і освоєнні соціальними нормами.

Игротерапия позбавляє дітей від впливу стресових факторів і травмуючих життєвих ситуацій.

Відео: Наші дітки. Игротерапия

засоби ігротерапії

Ігровий процес активізує ресурси, розкриває особистісний потенціал і сприяє зростанню. Самовираження за допомогою гри безпосередньо пов`язано із зміцненням психічного здоров`я індивіда і може розглядатися в якості важливого чинника психокоррекционного впливу. Однак поряд з цим психокоректувальний потенціал ігрового процесу сьогодні при всій його безспірності застосовується в практичній психології недостатньо.

Ігрова психотерапія являє собою рідкісний досвід для соціального розвитку і психічного здоров`я малюка при цьому, відкриваючи йому можливість вступити в індивідуальну взаємозв`язок з дорослим. Це може бути психотерапевт, педагог, психолог, батьки та ін. Ігрові дії активізують утворення довільних психічних процесів, сприяють розвитку інтелектуальної діяльності та уяви, ведуть до вдосконалення опорно-рухового апарату і вольової активності, до переходу малюка до мислення уявленнями, розвитку мовлення.

В ході визначення функцій ігрової діяльності потрібно виходити з її важливості для корекційного та розвиваючого взаємодії наставника з дітьми та сприяння розвитку довірчих взаємин наставника з батьками. Внаслідок чого і відбувається розробка і вибір засобів, специфічних прийомів ігрової терапії, зосереджених на встановленні позитивного емоційного ставлення дітей до дорослого наставнику, освіту контактів і взаємин між ними для подолання некомунікабельності, низького рівня самооцінки, замкнутості і фобій.

Игротерапия дозволяє встановити тісний терапевтичний контакт психотерапевта з батьками дітей в найрізноманітніших видах і конфігураціях, починаючи з консультування та закінчуючи тренінгами батьківських груп. Як засоби ігрової терапії можна виділити різноманітні рухливі ігри, ліплення і малювання, гри з піском або ляльками, игротерапию спілкування та ін.

Игротерапия спілкування відмінно зарекомендувала себе при корекції комунікативної сфери дошкільників. У ній можуть застосовуватися різні ігрові засоби та неігрові прийоми, навчальні попередження конфліктних ситуацій, спрямовані на поліпшення взаєморозуміння і контроль власної поведінки.

Засоби ігротерапії покликані моделювати дійсність, що надає можливість дитині переживати відчуття щастя, успіху, удачі, дозволяє розкрити власні фізичні та інтелектуальні здібності. В умовах гри виражається особистість дітей.

Серед найбільш успішних видів ігротерапії можна виділити Лялькотерапія за рахунок її образності, наочності і матеріальності, внаслідок чого відбувається більш глибоке входження дитини в ігрову реальність, і гру в дочки-матері. Улюблене заняття всіх дітей - привласнювати лялькам імена реальних людей, що оточують їх, або героїв казок, мультиків і ін. Спостерігаючи за грою дитини, батьки можуть зрозуміти, що його турбує, що йому подобається, що викликає злість.

Сьогодні з успішністю також застосовується шахова і музична ігрова терапія. Ці кошти терапії були розроблені для вирішення декількох завдань одночасно: для розуміння малюка, впливу на дитячий розум, на його емоції і почуття. Ще в арабських племенах шахи вважалися найкращим методом лікування нервових хвороб. Сьогодні навряд чи знайдуться бажаючі оскаржити благотворний вплив класичної музики на людський організм.

Гра в наш час стала кращою практикою, що сприяє розвиткові дитини незалежно від його інтелектуальних і фізичних можливостей. Адже за допомогою гри дитина навчається правильно говорити, вчиться міркувати і самостійно приймати деякі рішення.

Відео: Игротерапия і сором`язливість

Пісочна ігротерапія

Сьогодні в процесі застосування традиційних і нетрадиційних способів корекції все більшою популярністю користуються спеціальні методики, однією з яких є пісочна ігротерапія. Її принципи досить прості і немудрі. Адже гри на піску є один з видів природної діяльності малюка. Впливу їх носять навчальний, пізнавальний і проективний характер.

Принцип пісочної терапії вперше був запропонований К. Юнгом. На його думку, ігри з піском спрямовані на вивільнення заблокованої енергії і активізацію здатності до самозцілення, які спочатку закладені в особистість. Фундаментальність постулату пісочної ігротерапії лежить в перенесенні на область пісочниці фантазій і переживань індивіда, в самостійному контролі власних імпульсів і їх вираженні в символічною формі.

Завдання пісочної психотерапії, як і будь-якого іншого засобу ігротерапії, лежить не в трансформації особистості індивіда, а в його навчанні спеціальним навичкам поведінки і надання можливості йому бути таким, яким він себе бачить.

Відео: Регулятивно-комунікативна игротерапия. Тюмень. 18.11.2015 --- 00026

Пісочна ігротерапія - найбільш плідний і результативний метод в роботі з дітьми, що страждають затримкою психічного розвитку. У таких дітей часто виробляється безліч комплексів (наприклад, комплекс неповноцінності або невпевненості в собі), внаслідок наявності психічних проблем. Саме тому слід приділяти більше уваги психоемоційної сфері дітей.

Метод пісочної психотерапії спрямований на розвиток емоцій, фантазії, тактильних відчуттів, дрібної моторики, зв`язного мовлення. Даний метод ігрової терапії показав себе найбільш дієвим при корекційній роботі зі страхами, тривожністю, замкнутістю, агресивністю, гіперактивністю.

Малюк в процесі гри з піском проявляє найглибші емоції, переживання, тривоги, звільняється від фобій, внаслідок чого пережите не перетворюється на психічну травму. Пісочні ігри надають дітям досвід самостійного вирішення конфліктних ситуацій, спільного подолання труднощів, сприяють до згуртування, вчать слухати оточуючих і чути їх. Такі ігри допомагають глибше пізнати навколишній світ, виробляють перші математичні уявлення, вчать гармонійній роботі рук і очей.

Основний принцип ігрового процесу на піску полягає в створенні специфічних стимулюючих умов, при яких дитина буде відчувати себе комфортно, безпечно і зможе висловити свою творчу активність. Ще одним не менш значущим принципом терапії є «проживання» в реальності, тобто програвання різних ситуацій спільно з героями казок. Так, наприклад, дитина, граючи роль рятівника принцеси, буде не просто пропонувати різні виходи з нелегкої ситуації, але і буде реально розігрувати ситуацію за допомогою фігурок на піску.